4 міфи про спалювання трави навесні
4 міфи про спалювання трави навесні4 міфи про спалювання трави навесні 
Щороку навесні та восени починається сезон паління сухостою, листя та бур’янів. Українці палять на лугах, щоб було "зеленіше", на подвір'ї, "щоб було чистіше", в садах, щоб було "менше шкідників".
Міф 1: Шкода для здоров'я перебільшена. 90 років тому палили бур’яни, досі всі так роблять
Насамперед 90 років тому стільки не палили: органіку використовували у тваринництві або компостували, тому і відходів було менше. І до того ж не було стільки пластику та іншої "хімії", що зараз постійно забирається та спалюється з сухостоєм. То один, то інший запалить, то сусіди по дачі "допоможуть".
І це попри те, що дим від спалювання трави їдкий, густий. Він подразнює очі, неприємно пахне. Алергіки його не переносять.
Наукові дослідження показують, що під час горіння тони рослинних відходів вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму (пил, окис азоту, чадний газ, важкі метали та канцерогенні сполуки).
З тліючого опалого листя може виділятися бензопірен, що пов'язують з раковими захворюваннями у людини. Також з димом в повітря потрапляють діоксини, що є також дуже отруйним для людини.
Міф 2: Випалювання трави прогріє ґрунт і збагатить його золою. А ще нова трава тоді з'явиться швидше і зростатиме краще
Ґрунт прогрівається від трав'яного палу, але незначно. Значніше інше: гине його корисна мікрофлора. Зола від спалювання не проникає у ґрунт, а залишається на його поверхні та швидко змивається при першому дощі, тому важко назвати її справжнім добривом. А ось компост, який можна отримати з сухостою, – це інша справа.
Про ефект швидкого росту трави після випалювання чули всі. Однак, це теж міф. Суха трава тільки приховує молоді зелені паростки, і тому їх нам не видно. В той час як на почорнілих від вогню ділянках зелена трава краще помітна.
Після випалювання виживає і першою зростає, заглушаючи іншу ослаблену флору, найгрубіша та невибаглива трава і бур'ян.
Міф 3: Якщо встигну спалити траву навесні, вб'ю всіх кліщів, гадюк та інших шкідників. Птахи та звірі встигнуть втекти
Застерегтися від кліщів за допомогою спалювання трави можна тільки, якщо знищити все живе.
Через випалювання гинуть практично всі істоти, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту: комахи, їх личинки, дощові черви, птахи та інша живність, що не тільки знищує шкідників саду та городу, а й бере участь в процесі творення ґрунту.
Хтось згорає, хтось задихається від диму. Для відновлення нормального життя рослин і комах на місці підпалу необхідно 5-6 років, а в деяких випадках – взагалі неможливо відновлення.
Тому необхідно пам'ятати: коли ми палимо – ми впливаємо на складний процес ґрунтоутворення, а кожен акт підпалу — це неусвідомлене вбивство природи.
Міф 4: Все одно підпалять, краще я перший це зроблю. Я проконтролюю
Спалювання сухих рослинних залишків часто призводить до великомасштабних пожеж, особливо тепер, коли через зміну клімату маємо "пересушені" ліси.
Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, особливо за вітряної погоди, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Відкритий вогонь – може стати дуже жорстокою непідконтрольною стихією.
Тому необхідно пам'ятати: пожежі дуже важко контролювати, і маленька пожежа може дуже швидко перерости в трагедію.
Оксана Удовик, доктор наук, керівниця експериментальних досліджень Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні, спеціально для УП.Життя
