СГ, які використовують РРО/ПРРО, у разі перейменування назви міста, вулиці, подають повідомлення ф. №20-ОПП з оновленою інформацією

04151, м. Київ – 151, вул. Святослава Хороброго, 5а

телефон (факс) 246-23-40

СГ, які використовують РРО/ПРРО, у разі перейменування назви міста, вулиці,
подають повідомлення ф. №20-ОПП з оновленою інформацією
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно
до п. 63.3 ст. 63 та п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих
органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти
оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за
основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
При виникненні змін до даних, або при внесенні змін до документів, які
подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР юридичних осіб,
фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які
платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник зобов’язаний
подати до контролюючого органу, в якому він обліковується, уточнені
документи протягом 10 календарних днів із дня внесення змін.
Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є,
зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально
підтверджена інформація, що надається платниками податків - п. 66.1 ст. 66
ПКУ.
Відповідно до п.8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у
разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його
місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за
основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти,
пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №
20-ОПП згідно з додатком 10 до Порядку № 1588 з оновленою інформацією про
об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та
строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
Якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщений
об’єкт оподаткування, то платник податків має надати до контролюючого
органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування
або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за
формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.У
розділі 3 повідомлення за ф. №20-ОПП зазначається нове місцезнаходження
такого об’єкта.
Якщо вносились зміни до правовстановлюючих документів (свідоцтва
про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-
продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з
перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та

зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) у
зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, то платник подає
повідомлення за ф. №20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення
змін до Реєстру.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО/ПРРО, відповідно до
законодавства, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено
об’єкт оподаткування (господарську одиницю), в якому застосовується
РРО/ПРРО, повідомлення за ф.№ 20-ОПП подають з метою уникнення
розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської
одиниці.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП платники можуть подати засобами
електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо
електронного документообігу та електронних довірчих послуг - п.8.4 розд.УIII
Порядку №1588.

ГУ ДПС у Київській області

Набрав чинності наказ Мінфіну від 17.10.2023 №560, яким затверджено зміни
до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 07
листопада 2023 року набрав чинності наказ Мінфіну від 17.10.2023 №560, яким
затверджено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та
за кордон. Наказом №560 для норми про можливість видачі готівкою уточнили
коло осіб, щодо яких вона діє. Раніше готівку дозволялося видавати
розвідникам, оперативникам і слідчим. Тепер до них додалися держслужбовці,
які їдуть від Офісу Президента, Апарату ВРУ, Секретаріату КМУ та
Мінекономіки.
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник
застосував платіжну картку чи її реквізити, вартість витрат засвідчується
документом (випискою банку-емітента платіжної картки та/або відомостями з
рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом
інформацію про виконані платіжні операції. Підтвердні документи можуть бути
у паперовій та/або електронній формі.
Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на
відрядження або під звіт, складається і подається працівником (в усіх без
винятків випадках) у паперовій або електронній формі разом з підтвердними
документами для розгляду і прийняття рішення про відшкодування вартості
витрат.
Для відшкодування добових витрат їх сума (вартість) не потребує
документального підтвердження, водночас необхідна наявність одного чи
декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні у
разі, якщо з не залежних від відрядженого працівника причин відсутні
підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з
відрядженням витрат.

ГУ ДПС у Київській області

Податкова знижка на частину суми процентів, сплачених платником податку за

користування іпотечним житловим кредитом

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник
податку має право включити до податкової знижки у зменшення
оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового
року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням
положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного
податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким
платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка
визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки
частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом,
наданим в національній або іноземній валютах, фактично сплачених ним
протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту
будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), що визначені
платником як основне місце проживання, зокрема, відповідно до позначки в
паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла - п. 175.1 ст. 175
ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом
звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені
відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема,
квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими
ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка
звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями
договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість
таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових
документів) надаються разом із податковою декларацією про майновий стан і
доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу,
але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності,
встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим
документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити
електронного розрахункового документа.
Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та
доповненнями (далі – ЦКУ) і Закон України «Про банки та банківську
діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2121).
Згідно зі ст.1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір
укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з
недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
Статтею 3 Закону України від 05.06.2003 № 898-ІV «Про іпотеку»
передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення
суду.

Відповідно до норм Закону №898, кредитні договори платника, який
бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним
за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема,
таким умовам:
- у кредитному договорі має зазначатись, що ціллю його надання є
придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений
договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується,
який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.
Платник податку – резидент включає до податкової знижки частину суми
процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності
документального підтвердження витрат, що включаються до податкової
знижки:
- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму
сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-
батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком
каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про
перерахування коштів);
- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за
місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого
оформлено іпотечний житловий кредит.
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в
межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і
відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової
знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними
документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації з цього
податку - п. 176.1 ст. 176 ПКУ.
Тобто, платник податку ву зв’язку з використанням права на податкову
знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи та
відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.

ГУ ДПС у Київській області

Порядок та терміни реєстрації ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для реєстрації
програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) суб’єкт
господарювання має сформувати в електронному вигляді Заяву про реєстрацію
програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F
1316604), яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як
платника податків.
У реєстраційній заяві за ф. №1-ПРРО зазначається локальний номер
ПРРО, присвоєний такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер
ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що

присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його
реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування
реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка
реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється,
або формується відмова в реєстрації ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту
господарювання надається або направляється інформація засобами
Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо
реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого
(операційного) дня;
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-
ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного) дня.
Суб’єкту господарювання направляється інформація про реєстрацію
ПРРО у другій квитанції, із зазначенням присвоєного під час реєстрації
фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
ГУ ДПС у Київській області

До уваги платників податків – юридичних осіб!

Державна податкова служба України підготувала запитання-відповіді з
мінімального податкового зобов’язання для платників податків – юридичних
осіб.
У матеріалі висвітлені найбільш актуальні практичні ситуації, що
виникають при визначені мінімального податкового зобов’язання, в тому числі
щодо:
- врахування сплачених податків на зменшення такого зобов’язання;
- податкових наслідків автоматичного повернення платника єдиного
податку четвертої групи зі спрощеної системи оподаткування з особливостями
оподаткування;
- подання уточнюючих декларацій та заповнення розрахунку загального
мінімального податкового зобов’язання (Додатку 3) до податкової звітної
декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що для комунікації з платниками податків –
юридичними особами ДПС надавалися запитання-відповіді з цієї тематики, які
можна знайти на вебпорталі ДПС за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/files/357856.pdfhttps://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--
novini-/725465.html;
https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/.